Важливі навички в період стресу. досвід проведення навчання груповому курсу управління стресом для дорослих самодопомога+ (self-help+).

Актуальність. Розгортанням повномасштабної війни на території України викликало потужний та тривалий дистрес у населення. Дистрес, зумовлений бойовими діями, може стати причиною психологічної травми в українців. [1]

На думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я одним з наслідків воєнних дій, що мають місце в Україні, є виникнення проблем з психічним здоров’ям. [2]

Це може торкнутися чверті населення країни, а саме за висловом представника цієї організації Ярно Габіхт, цифра наближатиметься до 10 мільйонів. Причому розлади в психіці можуть проявлятися по-різному: починаючи з проявів тривоги і закінчуючи більш важкими станами. [2]

Говорячи про «більш важкі стани», мають на увазі поняття посттравматичного стресового розладу. Також вищезгаданий представник ВООЗ вказав на констатацію збільшення числа тих, хто звертається з приводу описаної проблеми по закінченню 10-місячного терміну з моменту початку вторгнення російських військ. [2]

Експертами ВООЗ було розроблено ряд короткотривалих масштабованих психологічних інтервенцій, одним з яких є груповий курс управління стресом для дорослих, Self-Help Plus (SH+). SH+ складається із заздалегідь записаних аудіозаписів та ілюстрованого керівництва «Важливі навички в період стресу» (ВнВпС), яке учасники можуть використовувати для індивідуального опрацювання навичок. [3;4]

Даний груповий курс управління стресом для дорослих пропонує ряд психологічних вправ, метою яких є опанування навичок подолання стресу. Вправи, що запропоновані у вигляді ілюстрацій та коротких коментарів, виявляють результативність однаково ефективно як в умовах активних бойових дій, так і в мирних громадах, у осіб, у яких діагностовано або не діагностовано психічний розлад. Працюючи за вказівками посібника фасилітатор (помічник) разом з ко-фасилітатором навчають навичкам управління стресом людей, які зазнали впливу несприятливих обставин. [3;4]

Варто зазначити, Self-Help Plus не є психотерапією або психологічним консультуванням, або заміною більш спеціалізованих послуг. Його переваги в тому, що дане керівництво має доказову базу, потребує менше ресурсів для впровадження, короткотривале та скорочує час на надання допомоги, надає навички, які можуть бути корисними, коли доступ до надавачів психосоціальних послуг відсутній або обмежений. Також однією з ключових задач короткотривалих інтервенцій є перерозподіл навантаження між неформальними організаціями, медичними працівниками та фахівцями сфери психічного здоров’я. [5]

Метою роботи було допомогти людям навчитися справлятися зі стресом у несприятливих життєвих обставинах.

Методи. На участь у курсі Self-Help Plus дало згоду 20 осіб: 16 жінок та 4 чоловіків, віком 24 – 67 років. Для експериментального дослідження були використані опитувальник «Копінг-стратегій Р. Лазаруса», шкала реактивної та особистісної тривоги Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна (STAI), Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS) та метод математичної обробки критерій Т-Стьюдента.

Результати та обговорення. За допомогою опитувальника «Копінг-стратегій» Р. Лазаруса було виявлено, що значна частина учасників, яка складає 60%-80%, проявляє дезадаптивну поведінку, що виражається через копінг-стратегії: конфронтація, дистанціювання та втеча. Згідно результатам шкали реактивної та особистісної тривоги Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна (STAI) у досліджуваної групи знизився рівень реактивної тривоги. Повторне опитування за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS) показало ознаки зниження розладу настрою до помірного/легкого ступеню або їх зникнення. У ході дослідження з’ясувалося, що більшість учасників курсу Self-Help Plus (SH+) сформували навички управління стресом. За формулою Стьюдента отримали t-критерій Стьюдента 2,09, який становить ймовірність безпомилкового прогнозу близько 95%.