Mиколаївна, Б.А. (2021). АСТ (ТЕРАПІЯ ПРИЙНЯТТЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) У НАДАННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ЩОДО НАСЛІДКІВ ПЕРЕЖИВАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ. У С. Д. Максименка & В. В. Турбан. (ред.), Психологія кризових станів: наука і практика / Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 4-6 истопада 2021 року) с 29-31, Київ: Інститут психології імені Г. С. Костяка НАПН України.
Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/728968/2/Психологія%20кризових%20станів%20-%20наука%20і%20практика%204-6.11.2021.pdf#page=30
Постановка проблеми. Важливим напрѐмом наукових досліджень та практичних розробок у сучасній психології завжди було та залишаютьсѐ вивченнѐ особливостей взаюмодії особистості з ситуаціѐми, ѐкі висуваять вимоги, що перевищуять її адаптаційний потенціал і загрожуять її психічному та фізичному благополуччя. Сукупність таких загрозливих обставин описуять у термінах «кризова ситуаціѐ», «важка життюва ситуаціѐ», «екстремальна ситуаціѐ», «напружена ситуаціѐ», «травмуяча ситуаціѐ». Наслідками перебуваннѐ у таких ситуаціѐх ю високий ризик психічної травматизації, ѐку у сучасних психіатричних класифікаціѐх тлумачать ѐк:
– порушеннѐ цілісності функціонуваннѐ лядської психіки, що виѐвлѐютьсѐ в глибоких і болячих переживаннѐх, викликаних екстремальноя ситуаціюя, реальноя смертя або загрозоя, серйозними травмами або сексуальним насильством (DSM-5);
– стресову подія або ситуаціюя (ѐк короткостроковоя, так і довгостроковоя) виклячно загрозливого або катастрофічного характеру, що може викликати загальний дистрес практично у будь-ѐкої лядини (МКХ-10);
– будь-ѐкий тривожний досвід, ѐкий призводить до значного страху, безпорадності, дисоціації, плутанини та інших почуттів, ѐкі заважаять нормальному життя і досить інтенсивний, щоб мати довгостроковий негативний вплив на установки, поведінку та інші аспекти фу-нкції лядини (APA)