Метафора піщаної бурі
(використовується в ACT для пояснення психологічної гнучкості та негнучкості)
Піщані бурі — це потужні вітри в пустелі, які підіймають у повітря пісок і створюють задушливу, хаотичну хмару. Вони можуть з’явитися несподівано та тривати від кількох хвилин до кількох місяців. Незалежно від тривалості, буря може бути болісною й засліплювати відкриту шкіру й очі.
Щоб вижити, потрібно змінити позицію: захистити відкриті ділянки тіла, сховатися, «пересидіти» бурю.
Піщана буря може переміщати цілі дюни, змінюючи ландшафт, тому важко покладатися на нього для визначення напрямку. Натомість можна орієнтуватися на зірки — вони постійні й незмінні та можуть бути компасом.
Є реальна небезпека заблукати в обертовій стіні піску, а також отримати пошкодження від піску, якщо залишитися відкритим.
Щоб пережити бурю, треба закрити шкіру, зачекати, поки вона пройде, і водночас дозволити собі відчувати — бачити, чути, вдихати запахи, навіть відчувати смак бурі — але з безпечної позиції, не будучи повністю оголеним перед нею.
Великі піщані бурі — природне явище життя в пустелі, їх неможливо уникнути.
Складні життєві ситуації, хвилювання, страхи, проблеми — схожі на піщані бурі. Це природна частина людського життя. Іноді ми відчуваємо, що опинилися в самому центрі бурі: заблукали (дюни рухаються, ландшафт змінюється), не знаємо, куди йти.
Є два способи реагування, коли вас застала піщана буря:
Психологічна гнучкість (спостерігати, приймати, орієнтуватися на свої «зірки» — цінності, діяти поступово).
Психологічна негнучкість (боротися зі штормом напряму, губитися в ньому, втрачати орієнтири).
(Published on ACBS Ukraine Affiliate Telegram Channel on October 1, 2025)